В Німеччині для вступу до вузу потрібно мати атестат про закінчення гімназії. В залежності від обраної спеціальності відповідно має значення і середній бал атестату. Наприклад, для вступу до медичного вузу середній бал має складати не більше 1,4, в той час як для педагогічного досить 3,2. Чим престижніша спеціальність, тим вище має бути бал. Але при цьому варто зазначити, що вище не означає більше. Наприклад, в Німеччині найкраща оцінка – це одиниця, що відповідає нашій п’ятірці, а наша одиниця, в свою чергу – це німецька шістка. Ось така дещо заплутана, як на перший погляд може здатися, система оцінювання...

Вуз можна порівняти з вищою кухнею, на якій готують найкращих «кулінарів» у своїй сфері.
Одні вивчають економічну ситуацію ринку і як вигідніше себе продати, інші інвестують час і гроші на те, щоб зарезервувати собі найпопулярніше місце в професійному меню, хтось відстоює права масових продуктів, а хтось одразу тяжіє потрапити в лігу екзотичної пропозиції.
Але ця диференціація наступає трохи пізніше. Здебільшого, середньостатистичне життя студента починається з того, що він з самісінького початку потрапляє до згрупованої «солянки» різнорідних інгредієнтів, які не раз ще будуть змішані у вузівському казанку.
Для того, щоб вдало пройти всі адаптаційні кола, зарекомендувати себе «ще тим фруктом» з перчиком на додачу та родзинкою до десерту, і, врешті-решт, визначитися з тим, до якої «кухні» хотілося б приєднатися – можна скористатися декількома законами «Вищої кулінарії», які будуть актуальними і для студентського життя...

На сьогодні проблема практичної фахової підготовки вітчизняних правників є однією із проблем, що знаходить своє місце у сфері юридичної освіти. На превеликий жаль, навчання пронизане умоглядним змістом, що формує в більшій мірі абстрактне уявлення студента про майбутню роботу. Тому найчастіше випускники навчальних закладів, котрі переходять до практики повинні буквально перенавчатися, адаптуючись до реальних умов праці.
Зважаючи на те, що освітня модель, яка нині діє в нашій країні, спрямована на засвоєння студентами інформації в основному у вигляді теоретичних знань. А сучасний ринок праці все більше висуває вимоги не до конкретних знань, а до практичних навичок та компетенції фахівців. Тому необхідно так організувати навчання студентів у ВНЗ, щоб вони мали можливість отримати всі необхідні та можливі знання та навички, що дадуть їм можливість бути конкурентоспроможними на ринку праці. Як відповідь на потреби в набутті навиків практичної роботи студентами-правниками виникла ідея юридичної клінічної освіти...