В Німеччині для вступу до вузу потрібно мати атестат про закінчення гімназії. В залежності від обраної спеціальності відповідно має значення і середній бал атестату. Наприклад, для вступу до медичного вузу середній бал має складати не більше 1,4, в той час як для педагогічного досить 3,2. Чим престижніша спеціальність, тим вище має бути бал. Але при цьому варто зазначити, що вище не означає більше. Наприклад, в Німеччині найкраща оцінка – це одиниця, що відповідає нашій п’ятірці, а наша одиниця, в свою чергу – це німецька шістка. Ось така дещо заплутана, як на перший погляд може здатися, система оцінювання...

Вуз можна порівняти з вищою кухнею, на якій готують найкращих «кулінарів» у своїй сфері.
Одні вивчають економічну ситуацію ринку і як вигідніше себе продати, інші інвестують час і гроші на те, щоб зарезервувати собі найпопулярніше місце в професійному меню, хтось відстоює права масових продуктів, а хтось одразу тяжіє потрапити в лігу екзотичної пропозиції.
Але ця диференціація наступає трохи пізніше. Здебільшого, середньостатистичне життя студента починається з того, що він з самісінького початку потрапляє до згрупованої «солянки» різнорідних інгредієнтів, які не раз ще будуть змішані у вузівському казанку.
Для того, щоб вдало пройти всі адаптаційні кола, зарекомендувати себе «ще тим фруктом» з перчиком на додачу та родзинкою до десерту, і, врешті-решт, визначитися з тим, до якої «кухні» хотілося б приєднатися – можна скористатися декількома законами «Вищої кулінарії», які будуть актуальними і для студентського життя...

На сьогодні проблема практичної фахової підготовки вітчизняних правників є однією із проблем, що знаходить своє місце у сфері юридичної освіти. На превеликий жаль, навчання пронизане умоглядним змістом, що формує в більшій мірі абстрактне уявлення студента про майбутню роботу. Тому найчастіше випускники навчальних закладів, котрі переходять до практики повинні буквально перенавчатися, адаптуючись до реальних умов праці.
Зважаючи на те, що освітня модель, яка нині діє в нашій країні, спрямована на засвоєння студентами інформації в основному у вигляді теоретичних знань. А сучасний ринок праці все більше висуває вимоги не до конкретних знань, а до практичних навичок та компетенції фахівців. Тому необхідно так організувати навчання студентів у ВНЗ, щоб вони мали можливість отримати всі необхідні та можливі знання та навички, що дадуть їм можливість бути конкурентоспроможними на ринку праці. Як відповідь на потреби в набутті навиків практичної роботи студентами-правниками виникла ідея юридичної клінічної освіти...

9 ГРУДНЯ 2011 РОКУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ
ВІДБУЛАСЬ V МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ 2011».
Головою оргкомітету був Єрохін Сергій Аркадійович - ректор Національної академії управління, д.е.н., проф. Заступник голови Єрмошенко Микола Миколайович - головний редактор наукового економічного журналу “Актуальні проблеми економіки”, проректор з наукової роботи Національної академії управління, д.е.н., проф., Заслужений діяч науки і техніки України. Після реєстрації та урочистого відкриття конференції її роботу було продовжено на секційних засіданнях...

Сьогодні ми поспілкувались з чудовою дівчиною, талановитим молодим фотографом – Маєю Баклановою. Вона навчається на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Доброго дня! Майя, розкажіть, де Ви народились, яку школу закінчували, як обирали навчальний заклад та майбутню професію?
Народилась я в Києві, але оскільки мої батьки мешкають у містечку під Києвом, то школу я закінчувала саме там. Це звичайна загальноосвітня школа. А от обирати вищий навчальний заклад було складнувато. Спочатку я хотіла вступати до Карпенка-Карого, навіть, ходила на підготовчі курси туди. Доречі вони були дуже цікавими. Але потім мені щось не сподобалось і я передумала. Не могла визначитись аж до вступної кампанії, а потім раптово мій пошук зупинився на історичному факультеті в Шевченка. Історію люблю, чому б ні, подумала тоді я...

ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ зі вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років.
Україна готується до 78-х роковин Голодомору цього року. Знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ зібралися, щоб ініціювати заходи зі вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду.
Минулого року, 26 листопада, студенти та викладачі багатьох вишів країни вшанували пам'ять жертв Голодомору хвилиною мовчання та запалили свічки – вогні вічної скорботи. На знак скорботи було висаджено 33 плакучі верби. Щороку, в Україні проходить загальнонаціональна акція "Запали свічку!" в пам’ять про жертви Голодомору...

20 листопада 2011 р. біля столичного, нещадовно відремонтованого, Палацу Спорту – ніде яблуку впасти. Багато молоді, і тих, хто молодість береже в душі, співаючи улюблених пісень, проштовхуються до зали. Чи то сітілайти, завчасно інформуючи про подію, зробили свою справу, чи то й справді, так багато шанувальників мають українські рокери. А може й демократичність цін, адже погодьтесь, купити квиток за 100 – 300 грн. може кожен, а долучитись до історії дорогого коштує. Одним словом, було таке враження, що прийшли всі...

Я, натхненна цими словами, підкріпленими фразами близьких та друзів, на кшталт, «все буде добре», «у тебе все вийде» і «ти найкраща», до того ж, вважаючи себе власницею всіх необхідних для хорошої роботи якостей і навичок (за підрахунками, пів словника позитивних епітетів), поринула в круговерть пошуків достойних пропозицій та вакансій.
Першим кроком, і, як виявилось, не настільки легким, як здавалось спочатку, стало складання резюме. На перший погляд, все, ніби, виглядало досить пристойно і заманливо (спробувала поставити себе на місце роботодавця, розглядаючи власне резюме): тут тобі і вища освіта, вкупі з кваліфікацією «магістр», і дипломом з відзнакою, і всілякі додаткові курси-школи, навіть гуртки внесла, щоб вказати на всебічність розвитку...

День студента – професійне свято кожного, хто здобуває освіту після закінчення школи. Студенські будні – найбезтурботніші, а свята – найвесиліші.(Принаймні так завжди говорять, ті, хто вже давно закінчив навчання). Студенти - генератор цікавих ідей, нестандартних рішень, креативних підходів. Саме студентське середовище завжди було творцем передових ідей, стояло у форваторі суспільно – політичних змін. Юнацький максималізм, підкріплений глибокими знаннями, широким кругозором та невгамовною енергією відкриває широкі перспективи. А кожен вже особисто вирішує як використовувати такий арсенал....